Нова реальність Барселони, марні надії Манчестер Юнайтед і кінець Аталанти Гасперіні: ТОП-5 клубів-розчарувань сезону
Сезон-2021/2022 в європейському футболі близький до завершення, тому вже зараз можна підводити певні підсумки, визначивши клуби, які найбільше розчарували своїх прихильників.
До вашої уваги п’ять команд, які в нинішній кампанії найочевидніше не виправдали очікувань, не реалізували свій потенціал, а то й відверто провалилися, потрапили в перехідний період або ж просто їх час успіху добігає кінця.
Барселона
Колись це мало-таки статися, хоча й очікувалося, що епоха Ліонеля Мессі в Барселоні завершиться через вік футболіста. Проте аргентинець залишив каталонців внаслідок катастрофічних фінансових проблем у клубі, а команда не склала складний іспит на перший рік існування без чинного володаря Золотого м’яча, який був уособленням тієї команди. І якщо в девізі "блаугранас" стверджується, що Барселона - це більше ніж клуб, то Мессі був чимось більшим ніж лідер чи рекордсмен, був гравцем, який давав упевненість і міг зробити різницю.
В новій реальності Барселона провалилася на всіх напрямках. Каталонці ще під керівництвом Рональда Кумана важко стартували в чемпіонаті і до певного часу йшли в середині турнірної таблиці, а в Лізі чемпіонів зазнали розгромних поразок по 0:3 від Баварії та Бенфіки.
Довгоочікуване повернення легенди клубу Хаві, який змінив на тренерському містку нідерландського спеціаліста, мало врятувати ситуацію, проте поки давало лиш ситуативні поліпшення. "Синьо-гранатові" певним чином почали знаходити себе, видавали відрізки, протягом яких демонстрували якісну гру й результати, але Реал був недосяжним і нав’язати боротьбу за чемпіонство не вийшло. Світлим і пам’ятним моментом можна вважати хіба що гостьову перемогу 4:0 в Ель Класіко. Кубок для "блаугранас" завершився ще на стадії 1/8 фіналу поразкою від Атлетіка, а Суперкубок дістався Реалу.
Катастрофою став виступ у Лізі чемпіонів, де Барселона спромоглася двічі мінімально здолати лише аутсайдера київське Динамо і вперше за 21 рік не вийшла з групи, посівши третє місце. Здавалося, що каталонці зможуть стати головними претендентами на перемогу у Лізі Європи після успішного подолання бар’єрів у вигляді Наполі й Галатасараю, проте потім їх все ж спіткала невдача в протистоянні с Айнтрахтом.
Зрештою, кадрові проблеми протягом сезону теж не сприяли досягненню успіху. Здавалося б, новий лідер атаки Серхіо Аґуеро був втрачений через зовсім неочікувану причину. Спочатку аргентинець витратив чимало часу на лікування після травми, а згодом завершив кар’єру через проблеми з серцем, які виявилися несумісними з продовженням виступів. Історія з контрактом Усмана Дембеле не додавала спокою, а періодичні травми юних талантів, які мають стати основою нової команди, не дозволяли їм розкритися вповні.
У підсумку Барселона завершує сезон без трофеїв і третій рік поспіль без чемпіонства. Чи зможе Хаві повернути каталонців на переможний шлях, особисто провівши вже повноцінну підготовку команди, стане відомо наступної кампанії.
Манчестер Юнайтед
Якщо до початку сезону Манчестер Юнайтед вважався одним із фаворитів нинішнього розіграшу англійської Прем’єр-ліги, то вже досить скоро манкуніанцям вдалося розвіяти подібні сподівання своїх вболівальників. Непоганий старт в чемпіонаті змінився серією невдач, яка коштувала тренерської посади Оле-Гуннару Сульшеру, що, напевно, стало квапливим рішенням із боку керівництва. Навряд чи б із норвежцем МЮ мав гірші показники, ніж наразі.
Утім тренера змінили, але боси "червоних дияволів" не спромоглися домовитися з постійним керманичем, а знайшли лише тимчасового, до кінця сезону, яким став Ральф Ранґнік. Німецькому спеціалісту спочатку вдалося підбадьорити команду, проте ефект був не тривалим. Протягом сезону МЮ часом просто страждав, демонстрував нестабільні результати і зовсім нічого не продемонстрував у очних протистояннях з прямими конкурентами, чого варті лише принизливі розгроми 0:5 і 0:4 від Ліверпуля і дві поразки від Манчестер Сіті (0:2, 1:4).
У Лізі чемпіонів усе завершилося досить швидко. Після перемоги на груповому етапі турніру Юнайтед вилетів уже з першого ж раунду плей-офф, поступившись мадридському Атлетіко. Ганебною крапкою в чемпіонаті стала розгромна поразка 0:4 від Брайтона, яка яскраво підсумувала весь сезон. За тур до фінішу мова про Лігу чемпіонів для МЮ уже не йде, тут би в Лігу Європи потрапити.
Протягом сезону Манчестер Юнайтед не допомогло і серйозне літнє підсилення з топ-гравців, на яких витратили загалом 140 мільйонів євро. Рафаелю Варану, ймовірно, завадили розкритися травми, Джейдон Санчо виглядав зовсім не так, як у Боруссії Дортмунд, і результативних дій від нього довелося чекати довго, а головне придбання у вигляді повернення Кріштіану Роналду не стало визначальним. Решта ж також не вражали, Мейсон Ґрінвуд взагалі був відсторонений після скандалу зі звинуваченнями в застосуванні насилля до своєї дівчини, а гра Гаррі Макгвайра і зовсім стала предметом для глузування.
Великі сподівання від гучного повернення Кріштіану Роналду не виправдалися. Португальцю не вдалося стати тим переломним фактором, який би відрізняв просто гарну команду від команди-переможниці, яка готова змагатися за найвищі досягнення. Зірковий футболіст демонстрував пристойну для свого віку гру, але тягнути команду не вдавалося, та й чи мав він це робити самотужки. Тепер же Роналду вперше за 20 років пропустить Лігу чемпіонів, якщо, звісно, залишиться в МЮ.
Розбирати і вирішувати всі проблеми Манчестер Юнайтед доведеться вже тренеру Аякса Еріку тен Гаґу, з яким вдалося домовитися про співпрацю з наступного сезону.
Челсі
Челсі мав стати основним конкурентом Манчестер Сіті та Ліверпуля в боротьбі за чемпіонство, проте сподівання на подібний розвиток подій в англійській Прем’єр-лізі не виправдалися. Лондонський клуб не впорався з завданням і зазнав невдачі на довгій дистанції, ставши лише першим після найкращих, а майже підсумкова турнірна таблиця чемпіонату продемонструвала практично прірву між двома лідерами й іншими переслідувачами.
Видавши вдалий старт сезону з претензією на боротьбу за титул, команда згодом почала давати збої і зазнавати непотрібних втрат очок. Наявного результату вистачало, щоб триматися на одному рівні, але поступово "сині" вибули з чемпіонських перегонів, залишивши двом головним претендентам право самим розібратися, хто кращий. Зрештою, і в очних поєдинках з прямими конкурентами лондонці не були сильнішими - лише нічиї з Ліверпулем (1:1 і 2:2) та дві поразки Манчестер Сіті (двічі по 0:1). До цього додалася ще невдача в фіналі Кубка ліги з "червоними". Щоправда, невдовзі буде шанс на реванш в вирішальній грі Кубка Англії.
Серйозного підбору гравців, який дозволив Томасу Тухелю відразу взяти Лігу чемпіонів минулого сезону, здолавши той же Манчестер Сіті, цього разу не вистачило, хоча в клубі, очевидно, розраховували на більше. Навіть 113-мільйонне придбання Ромелу Лукаку в Інтера не допомогло. Друге пришестя бельгійського форварда в лондонський клуб знову виявилося невдалим. Нападаючий, який до цього два сезони запалював в Італії, десь розгубив свою результативність, почав втрачати місце в основі, а його розповідь, про те як йому було добре в міланському клубі та про бажання повернутися, підірвала і так хисткі позиції гравця в Лондоні.
У Лізі чемпіонів усе ж вдалося дістатися стадії 1/4 фіналу, де в протистоянні с Реалом цього разу сильнішим виявився мадридський клуб, який був подоланий у півфіналі сезоном раніше. Після домашньої поразки 1:3 "сині" були близькі до того, щоб здійснити яскравий камбек і врятуватися, проте "вершкові" спромоглися здобути потрібний результат.
Підсумували ж сезон для Челсі фінансові проблеми й невизначеність після санкцій, накладених на Романа Абрамовича через розв’язану Росією повномасштабну війну проти України. Наслідком ситуації стала зміна власників клубу.
Ювентус
Другий сезон поспіль Ювентус продовжує падіння після свого дев’ятирічного домінування в Італії і не може вийти на свій звичний рівень. Нинішню кампанію "б’янконері" розпочали просто жахливо, посідаючи після чотирьох турів 18-е місце в турнірній таблиці і маючи всього два очки, чого не траплялося 60 років. Перша ж перемога в чемпіонаті була здобута лише в кінці вересня.
За підсумками минулого сезону туринський клуб розпрощався з недосвідченим Андреа Пірло, котрому не вдалося зі старту заявити про себе як тренера, і повернув свого наставника-переможця Массіміліано Аллеґрі, з яким брав п’ять чемпіонств. Проте і той не зміг одразу розібратися з тим, що йому дісталося на другу каденцію. Здебільшого в другій половині сезону спеціалісту вдалося стабілізувати результати і в притаманному прагматичному стилі з переважаючими рахунками 1:0, 2:0, 2:1, 0:0, 1:1 поступово повертатися в єврокубкову зону. Хоча реальним претендентом на чемпіонство "стара синьйора" відверто не була - якщо Наполі ще до фінального відрізку чемпіонату вів боротьбу з Міланом та Інтером, то туринці на подібне замахнутися не могли.
Слабкість в атаці була зумовлена ще й головною втратою Ювентуса в особі Кріштіану Роналду, з яким Алеґрі не горів бажанням працювати, проте вже був змирився з необхідністю, але врешті форвард повернувся в Манчестер Юнайтед. Багато хто вважав, що португальська суперзірка мав негативний вплив на туринців, зациклюючи дії команди на собі і перетягуючи на себе гру, однак після його відходу постало питання, а як існувати без нього? Незважаючи на всю залежність від Роналду, після втрати головного бомбардира у "б’янконері" не знайшлося гідної заміни, того, хто міг би повести за собою. А серед виконавців з дійсно чемпіонським духом залишилися, можливо, лиш Леонардо Бонуччі та Джорджо К’єлліні. Тому роботи з побудови нової команди у Аллеґрі ще досить багато.
У підсумку Ювентус все ж забезпечив собі Лігу чемпіонів наступного сезону, посідаючи четверте місце, але це, безумовно, не той максимум, якого чекають у клубі. Слабкою втіхою могли стати Кубок і Суперкубок Італії, але обидва вирішальні поєдинки, хоч і з боротьбою, але були програні Інтеру, а виступ у Лізі чемпіонів завершився домашнім розгромом від Вільярреала уже в першому раунді плей-офф.
Аталанта
Аталанта була справжнім відкриттям, сенсацією останніх років в італійському футболі, перетворившись із провінційного середняка на серйозного небезпечного суперника для лідерів і вийшовши на міжнародний рівень. Рекордне третє місце в Серії А, при чому тричі поспіль, 1/8 фіналу і чвертьфінал Ліги чемпіонів - небачені до цього в Берґамо результати. Усе це стало можливим завдяки плідній співпраці керівництва, селекційної служби та головного тренера Джан П’єро Гасперіні, проте, схоже, цей період в історії команди і, можливо, під керівництвом цього наставника добігає кінця.
Після суперечливого початку сезону здавалося, що в листопаді й на початку грудня справи пішли вгору, та невдовзі про себе дала знати епідемія травм і коронавірус, що навіть виникали проблеми з заявкою на матчі. Загалом упродовж цієї кампанії команда, яка раніше вражала своєю результативністю і фізичною формою, не була схожа на себе попередню. Результати, низька ефективність виконавців, нервовість тренера - усе справляло враження, що, ймовірно, в цьому проекті всі себе вже вичерпали.
Наразі про ніби вже й звичну для Аталанти Лігу чемпіонів не йдеться. Врятувати сезон міг успіх у Лізі Європи, куди берґамаскі вилетіли після третього місця в групі головного єврокубка і де вважалися одним із фаворитів. Однак команда Гасперіні, впевнено здолавши Олімпіакос і Баєр, зазнала невдачі в чвертьфінальному протистоянні з РБ Лейпцигом.
Щоб не повернутися до статусу просто "королеви провінціалів", а втриматися на встановленому в останні роки рівні, команді, безсумнівно, потрібні зміни, перебудова. Ці перетворення можуть принести з собою нові інвестори. Нещодавно президент берґамаскі Антоніо Перкассі продав вагому частину акцій клубу групі інвесторів із США, якою керує співвласник Бостон Селтікс із НБА Стівен Пальюка. А ось чи буде це продовження проекту Аталанти Гасперіні, може з’ясуватися вже досить скоро, після завершення поточного сезону.
Ігор Міщук, ISPORT.ua
