Петряк: Після загибелі тестя на війні трохи випав з колії, потім зібрався. Він би хотів цього
Півзахисник Шахтаря Іван Петряк, який нещодавно повернувся в донецьку команду з угорського Фегервара, прокоментував повномасштабне російське вторгнення в Україну.
Своїми думками про війну український футболіст поділився в інтерв’ю Football.ua.
"Мене війна застала дома. Почув, як наша няня спілкувалася зі своїм сином та зрозумів, що почалася війна. Трошки у паніці був, почав дзвонити близьким, батькам. Перше враження було дуже важке. Із першого дня включилися і намагалися допомагати.
Усі футболісти з мого оточення допомагали. Не знаю нікого, хто вирішив відсидітися. Українці само собою, Фегервар зібрав кошти з квитків, допомагало керівництво - усе відправляли для біженців, що приїхали.
Я приїхав у Київ, у мене був медогляд - в клініці Добробут, а там поруч завод Артем. Не чув до цього сирени, але виходжу і відразу зрозумів, у чому справа. Було трошки лячно, бо знаходився біля того заводу", - зазначив гравець.
Читайте також: Петряк: Ребров - єдина людина, якій я був потрібен у Ференцвароші
Також Петряк згадав свого тестя, який загинув на війні, боронячи Україну від російських загарбників.
"Хочеться, щоб скоріше завершилась війна. Я на тренуванні все роблю, це моя робота. Кожне тренування - працюєш, робиш вправи, слухаєш тренера. В тебе є дві години та тренажерний зал - трошки забуваєш про все.
Одна мрія - хочеться швидше перемогу. Як важко нашій країні, нашим людям. Потрібно допомагати, не можна опускати руки. Після того, що трапилося з тестем, я трохи випав з колії, на місяць десь. Потім зібрався. Він би хотів цього.
Ми дуже близькі були. Усіх шкода - дивишся, як діти помирають, наші мужики. Це не для інтерв'ю, я стільки історій знаю - жах, просто жах. Послухати історії з передової - це вам не Арестович. Але він молодець, як він свою роботу виконує", - сказав футболіст.
Нагадаємо, що недавно Петряк повернувся з Угорщини в Україну і Шахтар, підписавши чотирирічний контракт із донецьким клубом.
